Замки Швейцарії

Замок Верденберг

 

Замок Габсбург 

 

Замок Ленйбург

Кібург

 Берн (нім. Bern, фр. Berne, іт. Berna) — де факто — столиця Швейцарії, четверте за кількістю населення місто країни (після Цюриху, Женеви та Базелю). Також є столицею кантону Берн. Швейцарці офіційно називають Берн не столицею, а «федеральним містом» (нім. Bundesstadt), підкреслюючи при цьому рівноправність головних міст всіх кантонів.
Більшість населення Берну розмовляють німецькою мовою, точніше верхньоалеманською говіркою. Є деякий відсоток франкомовних мешканців.
Історія
Герцог Бертольд V з Церінґену заснував місто на річці Ааре у 1191 році і, згідно з легендою, назвав його на честь ведмідя, якого він вбив незадовго до того. Імператор Священної Римської Імперії Фрідріх II зробив Берн вільним імперським містом у 1218 році, після того, як Бертольд V помер, не залишивши спадкоємця. У 1353 році, Берн приєднався до молодої Швейцарської Конфедерації і став провідним містом нової держави. Берн завоював кантони Ааргау у 1415 році і Во у 1536 році, а також кілька менших територій, що зробило його найбільшим містом-державою на північ від Альпів. Місто було окуповано французькими військами у 1798 році, під час Французьких Революційних Війн і позбавлено більшості його територій. У 1798 році місто стало столицею кантону Берн, а у 1848 році - столицею Швейцарії.

Географія
Місто розташоване в кантоні Берн, на південній частині Швейцарського Плато.Ландшафт навколо Берна був сформований льодовиками в останньому льодовиковому періоді. Дві найближчі гори біля Берну - Гюртен (858 метрів) та Батігер (947 метрів).
Спочатку місто було зведено на горі, оточену річкою Ааре - це надавало місту природній захист, але у XIX столітті місто розкинулося по обидва береги Ааре.
Цікавинки
Берн багатий пам'ятками. Стара частина міста, в якій і сконцентрована більшість пам'яток, в 1983 році була внесена ЮНЕСКО до списку Світової спадщини. Відмітною особливістю старої частини міста є наявність безлічі "аркад" - навісів, що проходять над боковими сторонами вулиць. У дощову погоду аркади рятують жителів міста, що забули удома парасольку.

Собор (мюнстер, Münste). Собор Берну вважається найважливішим пізньоготичним храмом Швейцарії. Його спорудження розпочалося у 1421 році, але храм (вірніше, його башта) був остаточно добудований тільки в 1893 році. Найцікавіші деталі убрання собору — меблі XVI століття і вітражі. Майже всі вони відносяться до XV століття, тільки два вітражі із старозавітними сценами виконано набагато пізніше, в XIX столітті. З архітектурної точки зору собор є трьохнефною базилікою.
Годинникова вежа
Годинникова вежа (Zytglogge) з комірами. У минулому вона була частиною міських мурів, брама у вежі була одними з декількох міських брам. На східному фасаді вежі розташований астрономічний годинник, встановлений там в 1530 році. Механізм годинника приводить в рух механічні фігури (півень, ведмеді, Хронос), кожну годину вони розігрують гру. Виступ починається за чотири хвилини до настання нової години. Також годинник показує рух зірок і знаки зодіаку. Раніше цей годинник був головним годинником міста і еталоном часу, решта всіх годинників звірялася за ним.

Найбільше озеро Швейцарії - Женевське озеро

Найбільше озеро Швейцарії - Женевське озеро, площею 581 кв. км. прісноводне озеро на кордоні Швейцарії та Франції, у міжгірській западині між Альпами та г. Юра.Друге за площею прісноводе озеро в центральній Європі (після Балатону). 60% його перебуває під юрисдикцією Швейцарії (кантони Вауд, Женева, і Валіс) і 40% - Франції. Улоговина озера сформована льодовиком. Озеро поділяють на дві частини: Велике Озеро та Мале Озеро.

У 1960-х роках озеро мало занадто високий рівень забруднення, який нівелював його реакреаційне значення. У 1980-х з тієї ж причини рибу було майже знищено. Сьогодні рівні забруднення приведено до рівня безпеки і в озері вже безпечно купатися.

В озеро річками виноситься багато осадових порід. За розрахунками вчених озеро буде занесене осадом через 30 тисяч років.
Площа 582 км2, глибина до 310 м; протікає ріка Рона; судноплавне; на Женевському озері є численні осередки туризму й відпочинку, курорти; Шильйонський замок; головні міста на берегах озера: Лозанна та Женева.

Влада у Швейцарії

Швейцарія- федеративна республіка.

Голова держави - президент

У Швейцарії президент обирається Федеральними зборами з числа членів Федеральної ради (уряд) терміном на один рік без права переобрання на наступний термін. Президент є також главою уряду. Основними функціями президента є: прийом високих іноземних гостей і ведення засідань Федеральної ради.

Законодавча влада

Законодавча влада належить Федеральним зборам (Bundesversammlung - Assemblee Federale - Assemblea Federale, які складаються з двох палат: нижньої - Національної ради (Nationalrat - Conseil National - Consiglio Nazionale) і верхньої - Ради кантонів (Standerat - Conseil des Etats - Consiglio degli Stati). Національна рада, що складається з 200 депутатів, обирається населенням шляхом прямих і рівних виборів при таємному голосуванні за системою пропорційного представництва терміном на 4 роки. Рада кантонів складається з 46 депутатів, кожен кантон обирає по 2 депутати, а напівкантон - одного. Строк повноважень депутатів 3 чи 4 роки в залежності від конституції кантону.

Виконавча влада

Виконавча влада здійснюється на колегіальній основі президентом і урядом (Федеральною радою - Bundesrat - Conceil Federal - Consiglio Federale), що складається з 7 федеральних радників (начальників федеральних департаментів), які обираються Федеральними зборами на 4 роки. Президент головує на щотижневих засіданнях у Федеральній раді, але не виконує функції прем'єр-міністра. Всі сім радників мають рівні права і кожен з них керує федеральним департаментом (міністерством).

Секретаріатом Федерального уряду є Федеральна канцелярія. Очолює її Федеральний канцлер.

 Федеральний уряд безпосередньо керує Федеральною адміністрацією. Федеральна адміністрація складається з департаментів (міністерств); кожний департамент керується одним членом Федерального уряду. У той час як у багатьох країнах від 20 до 30 міністерств, у Швейцарії їх тільки сім: закордонних справ; внутрішніх справ; юстиції і поліції; екології, транспорту, енергії і комунікацій; економіки, цивільной безпеки і спорту; фінансів

Судова влада

Федеральний Верховний суд є вищим федеральним судовим органом. При обранні суддів Федерального Верховного суду Федеральний парламент забезпечує представлення в суді всіх офіційних мов держави. До складу федерального суду входять 26-28 суддів і 11-13 присяжних, що засідають в окремих приміщеннях у залежності від характеру розглянутої справи. Члени суду обираються федеральними зборами терміном на шістьох років.

За згодою Федерального парламенту кантони можуть передавати розгляд спорів у галузі адміністративного права кантонів до юрисдикції Федерального Верховного суду.

Загальні відомості

Офіційна назва - Швейцарська Конфедерація.

Географічне положення   - розташована  в Центральній Європі

Площа  - 41,3 тис. кв. км.

Населення  - 7,591 млн. осіб, з них 19,8% іноземців (станом на грудень 2007р.).

Столиця - Берн (кількість населення - 122,178 тис. осіб). Швейцарці офіційно називають Берн не столицею, а "федеральним містом", підкреслюючи при цьому рівноправність головних міст всіх кантонів. Берн заснований у 1191 році. Назва міста походить від німецького слова "Bar" - ведмідь. Ведмідь присутній на прапорі і гербі міста, у скульптурних композиціях фонтанів і соборів, назвах ресторанів і готелів. Берн також є адміністративним центром кантону Берн.

Адміністративний поділ - 23 кантони:   Ааргау,  Аппеннцель(Appenzell), Базель(Basel),  Берн,  Вале,  Во,   Гларус ,  Граубюнден, Женева,  Золотурн,  Люцерн,   Невшатель,   Санкт-Галлен,  Тічино, Тургау,  Унтервальден, Урі, Фрібург, Цуг,   Цюріх, Шафхаузен,  Швіц,  Юра.

Кантони  на округи(arrondissement), округи на громади(commune).

Найбільші міста - Цюріх (Zurich), Женева (Geneva), Вазель (Basel), Берн (Berne), Лозанна (Lausanne).

Офіційні мови - німецька (користується 64% населення), французька (19% населення), італійська (8% населення), ретороманська (0,6% населення).

Грошова одиниця - швейцарський франк = 100 сантимів

Національне свято - - 1 серпня - День заснування Конфедерації (1291 р). Відзначається з 1899 р.

Географічне положення

Швейцарія - держава в Центральній Європі з територією 41,3 тис. кв. км. На півночі вона межує з Німеччиною (довжина кордону - 334 км), на заході - з Францією (довжина кордону - 573 км), на півдні - з Італією (довжина кордону - 740 км), на сході - з Австрією (довжина кордону 164 км) і Ліхтенштейном (довжина кордону - 41 км). Північний кордон частково проходить по Боденському озеру і Рейну, який починається в центрі Швейцарських Альп і утворює частину східного кордону. Західний кордон проходить горами Юра, південний - італійськими Альпами і Женевським озером.

У Швейцарії можна виділити чотири райони - Північну Швейцарію, Західну, Центральну і Південну.

Найгустіше заселена та найбільш економічно розвинута Північна Швейцарія (кантони Базель, Аргау, Цюріх, Санкт-Галлен, Гларус, Тургау). Це найрівнинніший район країни. Він займає північну частину Швейцарського плоскогір'я, лівий берег Рейну, а на півдні заходить у передгір'я Альп.

Західна Швейцарія (кантони Берн, Невшатель, Фрібург, Во, Женева) більш гориста, ніж північ країни. Цей район містить у собі центральну і південну частини Швейцарського плоскогір'я. З заходу до нього примикають хребти Юри, зі сходу - Альпи.

Центральна Швейцарія (кантони Люцерн, Швіц, Урі та Унтервальден) відрізняється суворістю своїх ландшафтів. Район включає північні схили Альп і Фірвальдштетське озеро.

Найбільший, але водночас рідко населений район країни - Південна Швейцарія. Він містить у собі кантони Граубюнден, Тічино і Вале. Природа Південної Швейцарії надзвичайно мальовнича та різноманітна. Тут найвищі гірські хребти, широкі полонини і великі озера Лугано й Лаго-Маджоре.